Дрібний шрифт: фарба для волосся

Люди фарбують волосся вже дві з половиною тисячі років. Раніше використовувались натуральні барвники, такі як хна та ромашка, а в наш час більш популярні синтетичні фарби для волосся. Оскільки з їхньою допомогою можна отримати ледь не будь-який колір, який буде триматись в рази довше. Сьогодні розповімо, що ж знаходиться всередині тюбика і як воно працює.

Як відбувається процес фарбування?
Фарбування – хімічний процес, який відбувається всередині волосини. У фарб, що окислюються (а такими є більшість стійких засобів), він починається тоді, коли в реакцію вступає кисень. Відбувається це при додаванні дозованої кількості порошку або розчину перекису водню.
Умовно цей процес можна розділити на три етапи:
1. Набухання і «відкриття» волосся у лужному середовищі. Допомагає фарбувальній речовині проникнути у волосся.
2. Реакція фарбувальної речовини з активним киснем. Процес зміни кольору волосся. Цей ефект неможливо повторити фізико-механічним шляхом.
3. Ліквідація набухання і закриття волосся за допомогою в'язких кислот.

З чого складається фарба для волосся?
Стійкі фарбники складаються з двох окремих продуктів: фарби (пігмент + луг) та окиснювача. Розглянемо все окремо.

Пігменти (оксидаційні барвники) – безбарвні або слабо зафарбовані речовини, з яких під дією окиснювачів утворюються кольорові поєднання всередині волосся. Під час формування ці поєднання взаємодіють з кератином і закріплюються у порах волосся. У результаті ти отримуєш стійкий, незмивний колір. Щільність кольору залежить від концентрації фарбників і часу витримки. Саме тому фарбувальну суміш не можна змивати занадто рано. Оскільки колір може вийти менш насиченим і ти не отримаєш бажаний результат.
Пігменти у високій концентрації здатні викликати алергічні реакції. Для уникнення такої неприємності – рівень їхнього вмісту у засобах чітко регламентується. Тому дуже важливо не фарбувати брови та вії фарбами для волосся!
Найпоширенішим пігментом є парафенілендіамін. Він дає чорні та темно-коричневі тони. А щоб досягти інших відтінків, у склад фарби додають зв'язні агенти. Самі по собі це безколірні речовини, але при взаємодії з основним фарбувальним елементом та окиснювачем вони можуть зафарбовуватись у широкий спектр різноманітних кольорів.
Зазвичай у склад фарби входить цілий ряд зв'язних агентів у різних концентраціях. Таким чином досягається потрібний відтінок. Агенти діляться на сині, червоні та зелені.

Аміак – другий ключовий компонент фарби. Це безколірний газ з різким запахом нашатирного спирту. Він утворює лужне середовище, необхідне для правильного окиснення. Також аміак розпушує волосся (воно набухає, кутикула і пори відкриваються, а барвник проникає у волосся). Він працює, як «вибух». Наїжачує лусочки й випаровується. Темні відтінки містять менше аміаку, а світлі – більше. Щоб повернути їхню початкову структуру волоссю необхідний тривалий спеціальний догляд.
Через те, що аміак має достатньо згубний вплив на волосся, його заміняють аналогом – етаноламіном. Це м’якша речовина. Вона не змушує кутикулу набухати занадто сильно. Тому волосся не так травмується, але й стійкість такого фарбування менша.

Перекис водню – третій активний компонент. Він знебарвлює натуральний пігмент волосся та окислює фарбники у складі засобу. У результаті цього формується новий колір волосся.
Реакцію окислення пришвидшує тепло. Тому якщо при фарбуванні додатково нагріти волосся, час витримки засобу помітно зменшиться.

Основа барвника – усі інші інгредієнти, що входять у склад фарбувального засобу. Вона може бути різною за текстурою: кремовою, гелевою та олійною. Головні функції основи – розчинення інгредієнтів барвника, формування необхідної консистенції фарбувальної суміші, кондиціонування та захист волосся і шкіри голови під час фарбування.