Парфуми, парфумована чи туалетна вода — що насправді стоїть на вашому столику?

Парфумерна історія налічує приблизно 5 000 років і сягає своїм корінням часів Древнього Єгипту та Месопотамії. Аромати тих часів суттєво відрізнялися від сучасних тим, що були дуже концентрованими і частіше призначалися для релігійних церемоній, ніж для косметичних цілей. Хоча та ж таки Клеопатра мала власну парфумерну фабрику і лишила по собі рецепт аромату з 16-ти інгредієнтів – “кіфі”. Його важко назвати парфумами у сучасному розумінні – це радше суміш з масел й трав. Сучасні ж парфуми можуть мати максимум 30% ароматичного компоненту, усе інше – спиртовий розчин. Але не поспішайте засмучуватись. Якщо вам не потрібні такі екстравагантні появи, як у цариці Єгипту, коли пахощі від її кораблів розносилися всім узбережжям, то 100% концентрат навряд знадобиться.

 

Довідка

Парфуми — це найдорожчий вид парфумерії, бо містить найвищу концентрацію ароматичної композиції — 20-30%. Тож ними варто користуватись тільки для особливих подій.

Наприклад: насичений фруктовий аромат з нотами манго, полуниці та нектарину Bi-Es Paradiso

Парфумована вода — це найбільш концентрована після парфумів суміш парфумерної композиції 12-15 % з етиловим спиртом 85 %.

Наприклад: свіжий квітково-фруктовий аромат Mary Ann Powder

Туалетна вода — це те, що найімовірніше стоїть на вашому косметичному столику. Найрозповсюдженіший вид парфумерії. Містить 6-12 % парфумерної композиції. Сам термін, до речі, винайшов Наполеон, коли у військовому поході вигадав рецепт аромату на основі бергамоту і назвав його «туалетною водою».

Наприклад: жіноча туалетна вода GORDANO PARFUMS Viva Bellaza

Одеколон — найменш концентрований тип парфумерії. Містить 5% ароматичних речовин, розчинених у 80% етиловому спирті. До речі, саме найвідоміший французький імператор ввів у моду одеколони і сам використовував 1-2 флакони на день.

 

Про стійкість

Здавалося б, тут все зрозуміло: що вища концентрація ароматичних компонентів — то більш стійкий аромат. Але не все так просто: навіть якщо у лабораторних умовах аромат спокійно тримається добу й більше, у житті на це впливають вологість і температура повітря, стан шкіри й аромат вашого тіла. Тому експерти радять наносити аромати на чисте, зволожене лосьйоном тіло. Але й це не гарантує, що суперконцетровані парфуми триматимуться довше, ніж парфумована або туалетна вода. Все залежить від летючості самих інгредієнтів.

Фруктові ноти вважаються найлегшими, а от сандал та амбра — найміцнішими. Це не означає, що про фруктові аромати варто забути. По-перше, вони мають хорошу шлейфовість, а по-друге, історія знає багато випадків, коли аромат виявився значно стійкішим, ніж того вимагала ситуація.

 

Розберемось в ароматах детальніше.

У 1990 році Французьким парфумерним комітетом було затверджено наступну класифікацію:

Цитрусові — аромати на основі ефірних олій апельсина, мандарина і бергамота;

Квіткові — аромати на основі есенції живих квітів: троянди, жасмину, бузку та інших;

Деревні — аромати на основі ефірних олій сандала, кедра, золотобородника;

Східні — на основі мускусу, амбри, кориці та коріандру;

Шкіряні — аромати на основі шкіри тварин;

Шипрові — група названа на честь грецького острова Кіпр. Містять ладан, дубовий мох, пачулі;

Фужерні — складні аромати з деревним мохом, лавандою і кумарином.

 

Пам’ятайте, що усі класифікації й межі умовні. Адже єдине, що насправді важливе у парфумерії — це те, чи змушує вона сяяти ту, хто її носить :) Бажаємо вам якнайшвидше знайти саме той аромат і запалювати з ним не гірше, ніж Клеопатра!